Тестування на вірусні гепатити
Періодичне тестування на вірусні гепатити варто зробити правилом. Передусім варто звертатися до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування та у разі позитивного результату направити до вузькопрофільного спеціаліста.
Основним методом діагностики вірусного гепатиту А є виявлення у крові специфічних антитіл IgM, що свідчать про гостре захворювання. Також враховують дані об’єктивного обстеження та анамнезу.
Для діагностики вірусного гепатиту В за допомогою швидких діагностичних тестів або імуноферментного аналізу крові визначають поверхневий антиген гепатиту В — HBsAg. Якщо він є, то у людини в організмі є вірус. Після того лікар може призначити додаткові обстеження, зокрема для визначення ступеню пошкодження печінки.
Гепатит С діагностується у два етапи: скринінг на антитіла за допомогою швидких тестів або імуноферментного аналізу крові та перевірка наявності РНК ВГС за допомогою ПЛР-тестування. Після того визначається ступінь пошкодження печінки.
Тестування на гепатит D проводять тим людям, у яких виявили гепатит В, оскільки гепатитом D можна інфікуватися тільки при наявності вірусу гепатиту B в організмі. Діагностика проводиться за допомогою визначення рівня імуноглобуліну G (IgG) та імуноглобуліну М (IgM), антитіл до вірусу гепатиту дельта і підтвердження діагнозу — шляхом виявлення РНК вірусу в сироватці крові.
- Тестування на ВГВ рекомендовано:
- Народженим у ВГВ, ВГС, ВІЛ -інфікованих матерів.
- Реципієнтам крові/тканин.
- Пацієнтам на гемодіалізі.
- Пацієнтам з підвищеним рівнем активності АЛТ нез’ясованої етіології,
- патологічними результатами УЗД, цирозом печінки та ГЦК.
- Особам, які отримували втручання пов’язані з контактом з кров’ю у
- випадку невпевненості щодо дотримання належних заходів інфекційного
- контролю.
- Особам, які споживали/споживають наркотики ін’єкційним шляхом.
- Особам, які є ВІЛ-позитивними.
- Особам з ВГС.
- Особам, які перебували/перебувають в установах позбавлення волі
- впродовж останніх 6 місяців.
- Особам, які мали/мають статевого партнера/побутові контакти з особою,
- яка інфікована ВГВ.
- Членам родини та особам, які проживають спільно або мають сексуальні
- стосунки з особами, які мають ВГВ.
- Особам, які готуються до лікування онкологічного захворювання або
- імуносупресивної терапії.