Щорічно 7 квітня відмічається Всесвітній день здоров’я. Цього дня у 1948 році набув чинності статут Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Кожного року ВООЗ визначає тему цього дня, цього року вона звучить так: «Здоровий початок життя – запорука благополучного майбутнього.
На цей день хотілось би подивитися через призму неінфекційних захворювань (НІЗ), які є головною причиною нездоров’я в усьому світі, і Україна не є винятком. Майже 80% загальної чисельності померлих в Україні припадає на хвороби системи кровообігу, новоутворення, хвороби органів дихання. Така ситуація впливає і на рівень середньої очікуваної тривалості життя, який становить 72 роки (чоловіки – 66,3 роки, жінки – 76,3 роки), що є значно нижчим, порівняно з європейськими країнами.
У дослідженні STEPS, яке проводилось в Україні у 2019 році було доведено високу поширеність НІЗ, їх поведінкових і біологічних факторів ризику. Третина (33,9%) населення віком 18–69 років були нинішніми курцями, серед яких половина чоловіків (50,3%) та кожна шоста жінка (16,7%).
Частим було споживання алкоголю, а рівні його споживання в Україні були високими. Дві третини чоловіків і майже половина жінок вживали алкоголь протягом останніх 30 днів, кожна п’ята (19,7%) особа вживала шість і більше доз алкоголю за епізод вживання.
У третини населення (34,8%) був підвищений артеріальний тиск або гіпертензія, поширеність підвищеної глюкози в плазмі натщесерце (≥ 7,0 ммоль/л) або прийом в цей момент пероральних гіпоглікемічних препаратів або інсуліну склала 7,1%, і майже у половини цих осіб (3,8% від загальної кількості населення) раніше не було діагностовано діабет. Крім того, 40,7% населення мали загальний рівень холестерину в крові ≥ 5,0 ммоль/л.
Нездорове харчування є одним з провідних факторів ризику неінфекційних захворювань. Доведено, що лише дві п’ятих – 39,6% населення України, мають нормальну вагу. Майже три п’ятих (59,1%) мають надмірну вагу, у тому числі чверть населення – 24,8% – ожиріння. А якщо до цього додати незбалансоване харчування – переважання в раціоні вуглеводів та жирів, у тому числі насичених та трансжирів; надмірне споживання солі – українці споживають більш ніж вдвічі рекомендованої норми солі – 12,6 г на добу при нормі 5 грамів; а також недостатню кількість фруктів й овочів в раціоні, то вирисовується картина значно поширеного фактору ризику серед наших громадян.
У цілому 32,8% населення мали 3–5 факторів ризику розвитку ССЗ, а понад 60% – 1–2 фактори.
А як же з початком здорового життя в Україні? У 2024 році були оприлюднені результати дослідження «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді України», яке було проведено в 2002-2023 роках в межах міжнародного проекту ВООЗ «Health Behaviour in Schoolage сhildren» (HBSC).
Отже ключові результати дослідження поведінки підлітків в Україні показали наступне.
Харчування є незбалансованим: значна частина підлітків не снідає, 41% підлітків щодня споживають солодощі, а 10% – газовані напої та 5% – снеки (чіпси, солоні горішки, сухарики).
Результати опитування свідчать про надмірне споживання підлітками цукру. Рекомендована ВООЗ денна норма вільного цукру має бути менше ніж 50 г; вважається бажаним обмежити норму до 25 г (5 чайних ложок або склянка фруктового соку). Результати опитування дають підставу припускати, що значна частка підлітків перевищує обидві норми споживання цукру.
Про нездорові тенденції у стані здоров’я дітей 6-8 років свідчать результати дослідження поширеності надлишкової маси тіла та ожиріння серед дітей молодшого шкільного віку, проведеного в Україні у 2024 році в рамках Європейської ініціативи ВООЗ (COSI), за підтримки україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я». Надлишкова маса тіла спостерігається у 23%, з них 9,13% мають ожиріння, а 2,63% — важке ожиріння. При цьому хлопчики більш схильні до проблем з вагою: показники надлишкової маси тіла у них сягають 25,24% проти 20,72% у дівчат. Згідно з даними ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» дитяче ожиріння тісно пов’язане з факторами ризику неінфекційних захворювань, зокрема у більш старшому віці: серцево-судинних хвороб, цукрового діабету, проблем з опорно-руховим апаратом і психічних розладів.
Також в ході дослідження виявилося, що тільки близько половини українських дітей харчується з дотриманням рекомендованої норми МОЗ — щодня їсти фрукти та овочі. Свіжі фрукти щодня їдять лише 55,3% дітей, а овочі — 41,4%. Натомість опитування батьків показало, що діти споживають забагато цукру: щодня цукровмісні напої вживають 20,3% дітей, а солодкі закуски (печиво, торти, десерти) — 17,8%.
Крім того, дослідження COSI засвідчило, що лише 26% дітей перебували виключно на грудному вигодовуванні у перші шість місяців життя, як це рекомендує ВООЗ. Кожна шоста дитина перебувала на грудному вигодовуванні менше місяця, а кожна одинадцята взагалі не отримувала грудного молока.
Досвід куріння тютюнових виробів мають 17% опитаних підлітків, а 9% регулярно курять сигарети, з них 4% – щодня. Споживання електронних сигарет поширене більше, ніж традиційних. При цьому, чим старше вікова група опитаних, тим більшою є питома вага тих, які мають досвід паління. Серед 11-річних 5% курили «вейпи» принаймні одного разу у своєму житті, серед 13-річних таких вже в три рази більше (15%), серед 15-річних – у шість разів більше (30%), а серед 17-річних – більше у вісім разів (40%). Згідно з результатами проведеного опитування, 6% респондентів мають досвід вживання марихуани – вони її вживали принаймні один раз в житті.
Дослідження (COSI) показало, що діти 6-8 років мають недостатню фізичну активність: третина дітей або взагалі не займаються, або витрачають менше години на тиждень на високоінтенсивні фізичні навантаження. Водночас, 54,4% учнів проводять більше двох годин за електронними пристроями у будні дні, а у вихідні цей показник зростає до 83,4%.
Доступ до фізичної активності мають 72% підлітків (HBSC), з них понад третину опитаних підлітків – 35,5% були фізично активні не менше ніж 60 хвилин на день 3–4 дні на тиждень, майже третина – 30,7% – від 5 до 7 днів на тиждень. Однак кожен восьмий опитаний підліток – 12,7% жодного дня не був фізично активним хоча б 60 хвилин на день, а кожен п’ятий – 21,1% – виділяв на це 1–2 дні на тиждень. Але кількість часу, який підлітки проводять за екранами (соціальні мережі, перегляд відео), зростає.
Безумовно, до перелічених факторів ризику необхідно додати погіршення психологічного стану дітей та підлітків, зростання рівня самотності та стресу через війну.
Отже проблема неінфекційних захворювань повинна вирішуватися не тільки відмовою від шкідливих звичок, лікуванні захворювань у дорослому віці. Неінфекційні хвороби — вони родом з дитинства. Для вирішення проблеми необхідно впровадити комплексний підхід, який включатиме покращення доступу до здорового харчування в школах, збільшення фізичної активності дітей, обмеження часу використання електронних пристроїв, підтримки психічного здоров’я підлітків, створення безпечного середовища для навчання, просвітницьку роботу серед батьків та дітей.