ТЕЛЕМЕДИЦИНА

Телемедицина в Україні

Телемедицина суттєво підвищує можливість надання медичної допомоги в будь-якому селі чи селищі, адже часто відстань є критичним фактором. Її впровадження в Україні дає змогу не лише своєчасно виявляти різноманітні захворювання, але й зробити медицину доступнішою, оскільки жителям невеликих сіл не доведеться витрачати кошти на дорогу, щоб отримати медичні послуги вищого рівня.

Надавати послуги консультування на відстані можуть державні медичні заклади і фахівці галузі охорони здоров’я, які займаються приватною практикою.

Професійне спілкування через гаджети відкриває багато додаткових можливостей для лікарів різних спеціальностей: дистанційна діагностика та лікування, організація відеоконференцій та консиліумів з провідними фахівцями різних галузей медицини та навіть здійснення оперативних втручань під їх «віддаленим» керівництвом.

Та й пацієнт може отримати консультацію фахівця на відстані, відправивши йому результати обстежень через месенджери. До того ж в Україні така новація уже не розкіш, а обов’язок. Закон України від 14.11.2017 р. №2206-VII «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» зобов’язує надавачів медичних послуг застосовувати телемедицину для залучення до надання медичної допомоги лікарів-консультантів із закладів охорони здоров’я вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації.

Документація щодо телемедицини

Табель оснащення кабінету телемедицини

Форма № 001/тм «Запит на телемедичне консультування»

Форма 002/тм «Висновок консультанта»

Форма № 003/тм «Журнал обліку телемедичних консультацій»

Як організувати в лікарні кабінет телемедицини

  1. Як організувати в лікарні кабінет телемедицини
  2. На які нормативні документи спиратися
  3. Хто може консультувати дистанційно
  4. Яким має бути кабінет телемедицини
  5. Якими ресурсами забезпечити заклад
  6. Алгоритм дій для проведення телеконсультацій
  7. Як застосовувати телемедицину під час надання первинної медичної допомоги

! Під час проведення телемедичного консультування застосовують уніфіковані клінічні протоколи, стандарти медичної допомоги, затверджені наказами МОЗ, вимоги законодавства, деонтологічні рекомендації щодо згоди пацієнта та права пацієнта на таємницю про стан здоров’я.

! Час, витрачений фахівцем на проведення телеконсультацій, зараховують як час, відведений на консультування пацієнтів.

  • Послуги телемедицини
  • Телемедичне консультування 
  • Згода на проведення телеметричного консультування 
  • Технічний супровід телемедицини 
  • Обладнання кабінету телемедицини .
Послуги телемедицини

Нормативними документами передбачені наступні види консультування на відстані:

телеметричне консультування – проведення консультації, діагностики, призначення та корекція лікування, корекція процесу реабілітації, рекомендації стосовно напрямків профілактики захворювань на відстані від пацієнта;

  • телемедичний консиліум – метод консультування на відстані, під час якого до процесу залучають одночасно декількох (двох та більше) фахівців;
  • телеметрія – допомагає контролювати показники життєдіяльності організму пацієнта та моніторити зміну основних фізіологічних параметрів на відстані;
  • домашнє телеконсультування – консультування пацієнта, який знаходиться поза межами лікувального закладу.

Телемедичні послуги можуть надавати як фахівці державних лікувальних закладів, так і фізичні особи-підприємці, що одержали ліцензію на право займатись господарською діяльністю в галузі медицини.

В медичних закладах з метою проведення дистанційного консультування можуть створювати окремі кабінети чи центри, що входять в систему охорони здоров'я України.

Телемедичне консультування 

Аби прийняти найбільш раціональне та своєчасне клінічне рішення, лікар може обговорити клінічний випадок у форматі телемедичної консультації. 

Підстави для проведення телемедичного консультування

Телемедичну консультацію проводять за потреби:

  • установити (підтвердити) діагноз; визначити (підтвердити) тактику лікування;
  • діагностувати й визначити тактику лікування рідкісних, важких або захворювань із атиповим перебігом;
  • виявити методи профілактики ускладнень; виконати нове й/або рідкісного виду оперативне (лікувальне або діагностичне) втручання, процедури тощо;
  • отримати консультацію в разі відсутності безпосереднього фахівця в цій або суміжній медичній галузі або якщо немає достатнього клінічного досвіду для діагностики або лікування захворювання;
  • усунути сумніви пацієнта щодо правильності поставленого або непоставленого діагнозу, рекомендованого або не рекомендованого лікування та його результатів;
  • розглянути скарги; знизити економіко-фінансові витрати на діагностику й лікування пацієнта без шкоди для їх якості та ефективності;
  • знайти й визначити найліпшу медичну установу для невідкладного чи планового лікування пацієнта;
  • узгодити умови й терміни госпіталізації;
  • надати медичну допомогу, якщо пацієнт перебуває на великій відстані від закладів охорони здоров’я або в складних умовах, як-от авіапереліт, мореплавання, гірські райони, воєнні дії тощо;
  • отримати консультацію у разі географічної віддаленості окремих фахівців, яких має відвідати пацієнт під час обстеження;
  • знайти альтернативні шляхи рішення клінічного завдання;
  • здобути додаткові знання та вміння, що стосуються клінічної проблеми.

Синхронні та асинхронні телемедичні консультації

Телемедичні консультації можуть бути синхронними та асинхронними.

Синхронні телемедичні консультації

Синхронне консультування відбувається на відстані, однак у реальному часі. Його проводять, щоб: надати екстрену медичну допомогу на госпітальному й догоспітальному етапах; обговорити динамічні види інформації (найчастіше з психіатрії, наркології тощо); розв’язати складну клінічну ситуацію, що потребує консиліуму або обстеження в реальному часі. Усі учасники синхронної консультації можуть одразу поставити запитання й отримати на них відповідь. Однак для цього вони мають бути онлайн.

Асинхронні телемедичні консультації

У разі асинхронного консультування консультант не може побачити пацієнта в реальному часі. Дані про нього зберігають на сервері. Асинхронні консультації проводять, щоб: обговорити статичні види інформації, як-от медичні зображення; уточнити/визначити діагноз і тактику лікування при складному захворюванні з важким перебігом; підтвердити або скоригувати діагноз і тактику лікування, усунути сумніви пацієнта; вибрати метод лікування (медикаментозна схема, консервативне або оперативне лікування тощо); визначити методи діагностики; заощадити засоби — адже далеко не кожен має змогу виїхати на консультацію, наприклад за кордон, а вартість телеконсультації нижча за звичайну; знайти клініку для виїзду на лікування; провести попередній етап перед відеоконференцією. Асинхронні консультації проводять лише тоді, коли стан пацієнта не має ургентного характеру.

Згода на проведення телеметричного консультування 

Надання телеметричних послуг провадиться лише після попереднього оформлення відповідних документів. Насамперед варто зауважити, що всі послуги надаються лише у повній відповідності з законодавчою базою України, дотриманням протоколів лікування, оформленням інформованої згоди від пацієнта чи його законного представника, дотриманням лікарської таємниці, нерозголошення персональних даних пацієнта.

Перед отриманням згоди лікар, який буде проводити консультування повинен роз’яснити пацієнту:

  • мету консультування; методи, якими консультування буде проводитись;
  • можливі наслідки від проведення телемедичної процедури;
  • ймовірні ризики від проведення консультування, збору та передачі інформації про стан здоров’я пацієнта та медичних документів, залучених до цього процесу.

Лише після проведення такої бесіди з пацієнтом, лікар пропонує оформити згоду на проведення процедури.

Документ обов’язково оформляється в письмовому вигляді власноручно пацієнтом (його представником у випадках, передбачених законодавством). При підписанні згоди на запропоноване телеметричне консультування повинні бути присутні всі учасники процесу. Проте в ситуації, коли виникла пряма загроза життю пацієнта, лікар має право провести консультацію на відстані без його згоди в режимі реального часу. 

Технічний супровід телемедицини 

Відповідно до нормативних документів послуги консультування на відстані будуть надавати медичні заклади чи фізичні особи-підприємці в системі охорони здоров'я України. 

Декілька медичних закладів, фахівці яких будуть проводити консультування, об’єднуються в телемедичну мережу.

Діяльність мереж можлива завдяки спеціальному програмному забезпеченню, яке дає змогу зберігати, передавати та розпізнавати інформацію про пацієнта зафіксовану з допомогою цифрових носіїв.  

Створення таких мереж дозволяє налагодити якісну взаємодію між собою та з пацієнтами, створюють умови для обміну спеціальною медичною інформацією та медичними документами, що містять дані про стан здоров’я пацієнта.

Функціонування таких мереж стає можливим завдяки використанню спеціальних телемедичних порталів з високим ступенем захисту інформації. Вхід в систему можна здійснити після ідентифікації через цифровий підпис. 

Обладнання кабінету телемедицини .

Виявляти на ранній стадії загострення й ускладнення різних захворювань, проводити превентивні заходи, швидко реагувати у критичних ситуаціях дає змогу телемоніторинг.

Системи телемоніторингу можна розділити на три складові:

системи внутрішньолікарняного моніторингу;

системи побутового телемоніторингу «домашня телемедицина»;

системи пересувного моніторингу.

Домашня телемедицина потрібна, щоб контролювати стан здоров’я, перебіг патологічних процесів, процес лікування та реабілітації пацієнта у звичних для нього умовах.

Саме у домашній телемедицині медсестра відіграє найбільшу роль.

Кабінет телемедицини: оснащення для роботи лікаря і медсестри

Аби проводити побутовий телемоніторинг за цифровими зображеннями, використовують системи, що складаються з робочого місця медсестри та лікаря 

Такі системи використовують, зокрема, для огляду пацієнтів з хронічними трофічними виразками або ранами із вторинним загоєнням тощо.

Під час регулярних візитів медична сестра оглядає місце захворювання, робить перев’язку, необхідні маніпуляції, а також цифрову фотозйомку. За допомогою мобільного комп’ютера вона підключається до бази даних, вносить до неї отримані файли й заповнює формалізований опитувальник, що характеризує стан ранового процесу. На підставі цих даних лікар може відслідковувати динаміку ранового процесу, реакцію на лікувальні заходи, ускладнення тощо.