Неінфекційні захворювання (НІЗ) є провідною причиною смертності у світі. За оцінками ВООЗ (2018 р.), через НІЗ щороку у світі помирає 41 млн. осіб, а 15 млн. з них становить група віком 30–69 років. Чотири групи захворювань, що включають серцево-судинні захворювання (ССЗ), онкологічні захворювання, діабет і хронічні обструктивні захворювання легень, становлять близько 80% усіх випадків смерті від НІЗ.
В Україні неінфекційні захворювання (НІЗ), спричиняють 84% усіх смертей (https://vizhub.healthdata.org/gbd-compare/). Середня тривалість життя від народження в Україні в 2018 році становила 73-77 років для жінок та 67-84 років для чоловіків, що значно нижче середнього показника для Європейського Союзу (28 країн) – близько 84 років для жінок та 78,3 років для чоловіків.
За даними Державної служби статистики України чисельність наявного населення в Україні, упродовж 2020 року зменшилася на 314,1 тис. осіб, та за оцінкою, на 1 січня 2021 року становить 41588,4 тис. осіб.
Ця негативна тенденція зберігається протягом останніх десятиліть й не виключенням є поточний рік – упродовж січня 2021 року чисельність населення зменшилася на 33,5 тис. осіб. Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 38 живонароджених.
Більшість причин неінфекційних захворювань можна попередити: до них належать фактори ризику, спричинені переважно поведінкою самої людини, такі як тютюнокуріння, нездорове харчування, недостатня фізична активність та зловживання алкоголем. Ці поведінкові фактори ризику можуть також призводити й до біологічних, зокрема, до надмірної ваги та ожиріння, підвищення артеріального тиску (АТ) та високого рівня холестерину.
В Україні у 2019 році було проведено дослідження щодо поширеності основних факторів ризику неінфекційних захворювань. Дослідження виявило дуже високу поширеність НІЗ, їх поведінкових та біологічних факторів ризику в Україні. Третина (33,9%) населення віком 18–69 років були нинішніми курцями, серед яких половина всіх чоловіків (50,3%) та кожна шоста жінка (16,7%). Новітні тютюнові продукти, такі як системи для нагрівання тютюну та електронні сигарети, використовуються дедалі частіше, особливо молодшими групами населення. Те саме стосується й кальяну, який курили 18,7% населення віком 18–29 років.
Дві третини чоловіків й майже половина жінок вживали алкоголь протягом останніх 30 днів, кожна п’ята (19,7%) особа вживала шість і
більше доз алкоголю за епізод вживання (надмірне епізодичне вживання). Надмірне епізодичне вживання алкоголю було втричі вищим серед чоловіків (29,5%) у порівнянні з жінками (9,4%). Симптоми, пов’язані з алкогольною залежністю, були помітні серед осіб, які вживали алкоголь протягом останніх 12 місяців, і зустрічалися в три-чотири рази частіше серед чоловіків, ніж серед жінок.
Поширеними також були нездорові моделі харчування. Дві третини (66,4%) населення не споживали достатньої кількості фруктів та овочів (п’ять порцій щодня). Майже половина населення (44,9%) завжди або часто додавала в їжу сіль або солоний соус на етапі приготування, або під час їжі; дві третини (66,7%) завжди, або часто додавали сіль до їжі, коли готували вдома; а чверть (26,9%) завжди, або часто вживали оброблену їжу з високим вмістом солі.
Середнє споживання солі становило 12,6 г на добу, що більше ніж удвічі перевищує максимальний рекомендований рівень – 5 г на добу. Лише 13%
населення мали споживання солі менше ніж 5 г на день.
Є й позитив – рівень фізичної активності в Україні був високим та увійшов до найвищих показників у Європейському регіоні ВООЗ. Лише 10% населення не дотримувались рекомендації ВООЗ щодо принаймні 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності або ж еквіваленту – щотижня.
Середній індекс маси тіла (ІМТ) дорослої людини становив 26,8 кг/м2 й цей показник збільшується з віком. Лише дві п’ятих (39,6%) населення України мали нормальну вагу (ІМТ 18,5–24,9 кг/м2). Майже три п’ятих (59,1%) мали надмірну вагу (ІМТ ≥ 25 кг/м2), у тому числі чверть населення (24,8%), що мали ожиріння (ІМТ ≥ 30 кг/м.)2. Як показники зайвої ваги, так і ожиріння різко збільшувалися з віком. Ожиріння було більш поширеним серед жінок (чоловіки – 20,1%; жінки – 29,8%).
У третини населення (34,8%) був підвищений АТ або гіпертензія, що визначається, як рівень САТ ≥ 140 мм рт. ст. та/або ДАТ ≥ 90 мм рт. ст. або вони приймали препарати проти підвищеного тиску в цей момент. З них третина (33,6%) раніше не була діагностована; 17,6% були діагностовані, але препарати не приймали; 34,4% препарати приймали, але зниження АТ не відбувалося (САТ) ≥ 140 та/або ДАТ ≥ 90 мм рт. ст.); та лише 14,4% приймали препарати й мали контрольований АТ (САТ < 140 мм рт. ст. та ДАТ 90 мм рт. ст.).
Поширеність підвищеної глюкози в плазмі натщесерце (≥ 7,0 ммоль/л) або прийом в цей момент пероральних гіпоглікемічних препаратів, або інсуліну склала 7,1%, та майже у половини цих осіб (3,8% від загальної кількості населення) раніше не було діагностовано діабет. Крім того, 40,7% населення мали загальний рівень холестерину в крові ≥ 5,0 ммоль/л або в цей час приймали препарати для зниження холестерину. У цілому 32,8% населення мали 3–5факторів ризику розвитку ССЗ, а 60,1% – 1–2 фактори. Водночас кількість факторів ризику зростала з віком». (Дослідження STEPS: поширеність факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році. Копенгаген. В Україні стартував проєкт «Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні», коротка назва – «Діємо для здоров’я».
Проєкт має на меті зменшити тягар хвороб та запобігти передчасній смертності, а також підвищити тривалість життя чоловіків й жінок шляхом запровадження інтегрованого підходу до профілактики, лікування та контролю неінфекційних захворювань. Проєкт впроваджує Консалтингова група GFA у співпраці з Університетськими клініками Женеви, Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ), Благодійним Фондом «Здоров’я жінки і планування сім’ї» та агенцією Be—it Health & Social Impact за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC).
Мета інвестицій SDC в охорону здоров’я – забезпечити народу України більш рівноправний та сталий доступ до якісних й доступних послуг первинної медико-санітарної допомоги з акцентом на профілактиці захворювань та зміцненні здоров’я для впровадження більш здорового способу життя.
Загальною метою проєкту є зниження, пов’язаних з НІЗ факторів ризику, захворюваності та смертності серед українського населення. Втручання, включені в проєкт, будуть зосереджені на політичних та громадських підходах до зменшення споживання алкоголю та тютюну, розглядатимуть важливість фізичних вправ й збалансованого харчування та підвищуватимуть обізнаність громадськості щодо ризиків, пов’язаних із зайвою
вагою, серед загальної популяції, а також у конкретних цільових групах населення.
Проєкт також розширить можливості первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), як у профілактиці, так і у лікуванні НІЗ. Незважаючи на те, що проєкт не стосується безпосередньо онкологічних захворювань та хронічних респіраторних захворювань (ХРЗ), орієнтуючись на загальні фактори ризику та посилюючи можливості ПМСД, проєкт опосередковано сприятиме профілактиці та лікуванню цих станів. До участі у проєкті запрошено територіальні громади Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Рівненської та Херсонської областей.
Громади будуть мати можливість долучитися до оцінки ситуації з наданням послуг з профілактики та контролю НІЗ у громаді. Представники системи освіти, медицини, громадського сектору отримають можливість професійного зростання у сфері громадського здоров’я та здобудуть навички роботи в команді. Управлінці дізнаються про найбільш дієві заходи для створення здорового середовища у громаді.
Заклади первинної медичної допомоги зможуть оцінити та покращити свої послуги з контролю та профілактики неінфекційних захворювань, лікарі і
медсестри закладів зможуть пройти навчання та отримати сучасні матеріали для ефективного консультування з НІЗ й проведення профілактичної роботи серед мешканців громади.
Команди закладів освіти зможуть оцінити шкільне середовище за методикою «Індекс здоров’я школи» та розробити план заходів для покращення здоров’я учнів й вчителів, пройти навчання та отримати підтримку для створення безпечного, інклюзивного й здорового освітнього простору, покращити якість шкільного харчування, отримати сучасні інтерактивні матеріали для навчання школярів з питань здорового харчування, рухової активності та психологічного благополуччя.
Юрій Корягін заввідділом організаційної роботи та планування, координатор проекту в Дніпропетровській області