Чи можемо ми уявити світ, у якому кожному буде доступне чисте повітря, вода та їжа? У якому економіка буде поставлена на службу здоров’ю та благополуччю? У якому міста будуть придатні для повноцінного життя, а люди будуть відповідально ставитися до свого здоров’я та здоров’я планети? Такі запитання ставить Всесвітня організація охорони здоров’я до світової спільноти напередодні Всесвітнього дня здоров’я, який відзначають щорічно 7 квітня, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров’я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров’я кожної людини і людства в цілому.
Ще декілька тижнів тому питання які ставить Всесвітня організація охорони здоров’я були би доречними і для нашої країни. Але зараз, ми українці, живемо в інших реаліях, нібито в іншому часовому вимірі, який для нас визначається як «війна» і тому те, що сьогодні турбує світові спільноту, для нас принаймні є неактуальними.
Але всі війни рано чи пізно закінчуються і ми неодмінно повернемося до загально людських питань, тому нам необхідно розуміти, яким чином можливо вирішення проблем, пов’язанних із здоров’ям.
Сьогодні на тлі пандемії, планетарної екологічної кризи, натиску таких захворювань, як рак, астма і хвороби серця, ВООЗ звертає увагу світової спільноти на термінові дії, необхідні для захисту здоров’я людини і планети, і зміцнити рух створення суспільства, орієнтованого на добробут людини.
За оцінками ВООЗ, причини екологічного характеру щорічно забирають життя 13 мільйонів людей у світі. До них відносяться кліматична криза – найбільша загроза здоров’ю людини. Внаслідок спалювання викопних видів палива понад 90% людей дихають шкідливим для здоров’я повітрям. З підвищенням глобальних температур дедалі швидше поширюються хвороби.
Екстремальні погодні явища, деградація земель та дефіцит води призводять до вимушеного переміщення людей та погіршення їх здоров’я. Забруднюючі речовини та пластик проникають у самі глибини світового океану, на схили найвищих гір, а також у системи виробництва харчових продуктів. Виробництво шкідливих для здоров’я продуктів харчування та напоїв з високим ступенем переробки, на частку якого припадає третина парникових газів у всьому світі.
Ракові, респіраторні, серцево-судинні захворювання та цукровий діабет – так звані неінфекційні захворювання стають причиною 71% усіх смертей у світі. В той же час ці захворювання для Україні, згідно із національним дослідженням STEPS, проведеному В Україні у 2019 році НІЗ в Україні є причиною більш ніж 80% втрачених років потенційного життя через передчасну смертність та інвалідність, а також близько 90% всіх смертей з високим рівнем передчасної смертності.
Рівень середньої очікуваної тривалості життя, який становить 72 роки (чоловіки – 66,3 роки, жінки – 76,3 роки), що є значно нижчим, порівняно з країнами Європейського Союзу (28 країн) – близько 84 років для жінок та 78,3 років для чоловіків.
Більшість причин неінфекційних захворювань можна попередити; до них належать фактори ризику, спричинені переважно поведінкою самої людини такі як тютюнокуріння, нездорове харчування, недостатня фізична активність і зловживання алкоголем. Ці поведінкові фактори ризику можуть також призводити і до біологічних, зокрема, до надмірної ваги та ожиріння, підвищення артеріального тиску (АТ) та високого рівня холестерину.
Дослідження STEPS, про яке вже згадували, виявило високу поширеність, їх поведінкових і біологічних факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні. Третина (33,9%) населення України віком 18–69 років були нинішніми курцями, серед яких половина всіх чоловіків (50,3%) та кожна шоста жінка (16,7%).
Дві третини чоловіків і майже половина жінок вживали алкоголь протягом останніх 30 днів, кожна п’ята (19,7%) особа вживала шість і більше доз алкоголю за епізод вживання (надмірне епізодичне вживання). Надмірне епізодичне вживання алкоголю було втричі вищим серед чоловіків (29,5%) у порівнянні з жінками (9,4%).
Досить поширеними є нездорові моделі харчування. Дві третини (66,4%) населення не споживали достатньої кількості фруктів та овочів (п’ять порцій щодня). Середнє споживання солі становило 12,6 г на добу, що більше ніж удвічі перевищує максимальний рекомендований рівень 5 г на добу. Лише 13% населення мали споживання солі менше ніж 5 г на день.
Є і позитив – рівень фізичної активності в Україні був високим, і увійшов до найвищих показників у Європейському регіоні ВООЗ. Лише 10% населення не дотримувались рекомендації ВООЗ щодо принаймні 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності, або ж еквіваленту, щотижня.
Середній індекс маси тіла (ІМТ) дорослої людини в Україні становить 26,8 кг/м2. Майже три п’ятих (59,1%) мають надмірну вагу (ІМТ ≥ 25 кг/м2), у тому числі чверть населення (24,8%) – ожиріння (ІМТ ≥ 30 кг/м.)2. Лише дві п’ятих (39,6%) населення України мають нормальну вагу (ІМТ 18,5–24,9 кг/м2).
У третини населення (34,8%) виявлено підвищений АТ або гіпертензія, що визначається як рівень ≥ 140/90мм рт. ст. З них третина (33,6%) з опитаних раніше не була діагностована.
Поширеність підвищеної глюкози в плазмі натщесерце (≥ 7,0 ммоль/л) або прийом в цей момент пероральних гіпоглікемічних препаратів або інсуліну склала 7,1%, і майже у половини цих осіб – 3,8% раніше не було діагностовано діабет. Крім того, 40,7% населення мали загальний рівень холестерину в крові ≥ 5,0 ммоль/л.
У цілому 32,8% населення мали 3–5 факторів ризику розвитку ССЗ, а 60,1% – 1-2 фактори.
Війни, рано чи пізно закінчуються і після нашої перемоги нам дуже буде необхідно мати здорових громадян. Сподіваємося, що наша інформація буде корисною для збереження та підтримки Вашого здоров’я.