Згідно з даними, що знаходяться у вільному доступі, за останні кілька тижнів у світі зареєстровано близько 170 підтверджених випадків захворювання на віспу мавп, ще близько 80 очікують підтвердження. Серед країн, в яких було виявлено цей вірус, зараз Австралія, Аргентина, Ізраїль, Канада, США, а також країни Європи – Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Іспанія, Італія, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція, Швеція, Швейцарія.
Наявний спалах мавпячої віспи є незвичним не лише через значний ріст випадків, але й через те, що в багатьох цих випадках виявлені пацієнти не подорожували до цього та були розділеними значними відстанями. Це може означати приховану передачу серед населення, як-от відбезсимптомних випадків, адже в нормі віспа мавп є ендемічною для окремих країн Африки.
Віспа мавп – рідкісне вірусне захворювання, що передається людині від тварин. Тварини сприйнятливі до вірусу мавпячої віспи – дрібні гризуни, як-от білки, щури, соні, а також примати та інші види. Його вторинне поширення шляхом передачі від людини людині носить обмежений характер.
Інфікування вірусом відбувається в результаті прямого контакту з кров’ю, біологічними рідинами, а також ураженою шкірою або слизової інфікованих тварин. Одним з можливих факторів ризику є вживання в їжу м’яса інфікованих тварин без належної термічної обробки.
Передача від людини людині відбувається в результаті тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, пошкодженнями шкіри інфікованої людини або з предметами, контамінованих біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини. Краплинна передача зазвичай вимагає тривалого особистого контакту, що наражає на більший ризик медичних працівників, членів сім’ї та інших близьких контактів з активними хворими.
Зараження вірусом може також відбуватися через плаценту від матері до плоду (що може призвести до вродженої віспи мавп) або під час і після народження.
Симптоми зараження у людини схожі з симптомами, які спостерігалися в минулому у пацієнтів з натуральною віспою, проте менш серйозні (з гарячкою, висипом і збільшенням лімфатичних вузлів, хоча можливим є і виникнення ускладнень).
Інкубаційний період віспи мавп зазвичай становить від 6 до 13 днів, але може становити від 5 до 21 дня. Вважається, що людина не є заразною протягом періоду інкубації.
Інфекцію можна розділити на два періоди:
- Період інвазії (тривалість 0-5 днів), що характеризується гарячкою, сильним головним болем, лімфаденопатією, болем у спині, міалгією та вираженою астенією. Лімфаденопатія є характерною рисою віспи мавп, на відміну від вітряної віспи, кору чи натуральної віспи.
- Період шкірного висипу – зазвичай починається протягом 1-3 днів після появи гарячки. Висип, як правило, більше концентрується на обличчі та кінцівках, а не на тулубі. Висипання проходять кілька етапів розвитку – від — ураження шкіри (частіше округле), підняте над рівнем навколишньої шкіри до невеликих наповнених рідиною бульбашок і, які приблизно через 10 днів покриваються корочками. До повного зникнення кірочок може пройти три тижні. Кількість висипу коливається від кількох до кількох тисяч. У важких випадках висип може зливатися, з відшаруванням великих ділянок шкір.
Рекомендованим методом діагностики захворювання є ПЛР-тестування, з огляду на точність і чутливість. Досліджують вміст або покриви пухирців чи кірки, можлива біопсія шкіри.
Вірус віспи мавп зазвичай лікується симптоматично.
Вакцини, які використовували під час програми ліквідації натуральної віспи, зараз забезпечують захист від цього вірусу. Також були розроблені новітні вакцини, одна з яких була схвалена для профілактики віспи мавп.
Для профілактики зараження вірусом, необхідно уникати тісних фізичних контактів з людьми, інфікованими віспою мавп. При догляді за хворими людьми необхідно надягати рукавички і використовувати засоби захисту. Хворих рекомендується ізолювати або на дому, або в лікувальному закладі.
Мандрівники повинні уникати контактів з тваринами, що можуть бути носіями хвороби. Необхідно дотримуватись гігієнічних норм, належної безпеки харчових продуктів та питної води.
У разі появи будь-яких симптомів захворювання під час подорожі або після повернення необхідно терміново звернутися по медичну допомогу.
Висип при віспі мавп
Зображення: варіанти висипу, серед яких: a) ранній пухирець (везикула), 3 мм в діаметрі; b) невелика пустула, 2 мм в діаметрі; c) пустула з пупкоподібним втисненням, 3-4 мм в діаметрі; d) виразкування висипу, 5 мм в діаметрі; e) утворення кірки на зрілому елементі висипу; f) часткове відділення струпа.
Примітки: Навколо окремих елементів висипу часто спостерігаються ділянки еритеми та/або гіперпігментації шкіри. Елементи висипу можуть відрізнятися за розміром і бути більшими, ніж ті, що зображені. Можливим є прояв різних видів і стадій висипу в один і той же момент часу. Струпи, що відділяються, можуть бути значно меншими, ніж первинний елемент висипу.
Зображення: географічне поширення виявлених з 13 по 21 травня 2022 року випадків мавпячої віспи, згідно з ВООЗ (92 підтверджених та 28 підозрюваних випадки)