Витримувати неймовірні навантаження, щодня долати нові виклики військового й цивільного життя, але попри все не ламатися.
Стійкістю українців вражений увесь світ. Іноземні партнери раз у раз питають: у чому секрет?
Своїм баченням і міркуваннями поділився у прямому ефірі на сторінці Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Андрій Зелінський, голова Наглядової ради Українського ветеранського фонду, військовий капелан Української греко-католицької церкви, викладач, політолог і автор книг.
«Історія людства пронизана війнами. Просто так сталося, що нашому поколінню вдалось народитись у період глобального затишшя: конфлікти десь існували, але вони вже не були настільки масштабними. Тому ми й трактуємо війни як вихід поза межі реального, хоча це звісно відповідає нашій дійсності. Війна розпочинається тоді, коли людина втрачає контроль над власним ресурсом і не може забезпечити спілкування, визнаючи гідність іншого», – пояснює Андрій Зелінський.
Те саме ключове визнання гідності проявляється у двох вимірах: з одного боку – на індивідуальному рівні, а з іншого – корелюється з поняттями світового порядку та міжнародних відносин. У звичній сучасному поколінні основі світопорядку закладені мир, стабільність, спроможності сталого розвитку і, головне, принцип взаємовизнання: ним після двох світових війн стала повага до територіальної цілісності національних держав.
«Кожен відчуває реалізованою свою претензію на значимість як відчуття безпеки і гарантії розвитку своєї свободи, своєї особистості, та вимагає цього визнання з боку інших. І щойно ця претензія не забезпечена – ми починаємо хвилюватись та самозахищатися, інколи в дуже агресивний спосіб. Тому дуже важливо не втрачати контакт з реальністю. Сьогодні ця реальність заражена вірусом війни. Значить, принцип взаємовизнання десь не працює, хтось щось не так зрозумів, не так вичитав», – говорить Андрій Зелінський.
І наводить 3 аспекти, після прийняття та усвідомлення яких буде легше досягти посттравматичного зростання
Агресія як неефективний механізм включається на глобальному рівні. Завдання людини – знайти таку механіку, яка допоможе навіть хаосу працювати на користь. Адже у будь-якому випадку війна – це частина реальності, а реальність – це завжди про ресурс і про можливості.
Вислів «Моє життя – в моїх руках» не означає, що людина може відмінити об’єктивний стан речей. Він означає, що завдання людини – відновлювати ту частину світу, що вийшла з ладу. Тільки розпочинати не з масштабного чи національного рівня, а з себе.
Сенс і смак заземлюють націю. Розчитати значення подій чи окремої зустрічі, відчути контакт з реальністю – це крок до власної сили. А ця сила може стати точкою зростання.
«Я б дуже хотів зупинити війну, але не можу зробити цього зараз. Проте я намагаюсь виконати все, що здатне долучити мене до цього процесу на моєму мікрорівні. І це дуже важливо, адже люди інколи нехтують мікрофізикою та мислять лише абстрактними ситуаціями. А звідси й джерело нашої невпевненості, крихкості, для когось навіть серйозної депресії, бо раптом людина не може впоратись з реальністю. Хоча починається вона саме з власного «я», з позиції усвідомленого існування: що я рівні буття можу зробити вже сьогодні? Де я сьогодні можу полагоджувати, забезпечувати зв’язок, зводити мости, щоб разом вибудувати більш консолідовану спроможність?», – пояснює викладені принципи Андрій Зелінський.
Їхнє підтвердження можна знайти в історії, наголошує він: на попередніх етапах розвитку людства не існувало економічних, наукових, культурних спроможностей такого рівня, а сучасний надзвичайний світ створювався людьми, які бачили біль та страждання. Але у підсумку не погодилися здатися, не захотіли лишитися в окопі безвиході, не втратили з поля зору надію.
«Так творилися шедеври класики, які ми сьогодні перечитуємо, бо вони багато говорять про те, як можна здолати період війни. Так писався «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері і створювалась концепція ноосфери П’єра Теяра де Шардена… Світ, яким ми його знаємо сьогодні, будувався людьми в окопах попередніх війн. А війна зараз – це наш час, його ніхто ніколи не компенсує. І це не привід згортатись у мушлю з думкою про те, що якось перечекаємо. Не перечекаємо. Бо це час нашого життя, а себе не перечекаєш», – говорить Андрій Зелінський.
Не менш важливо на шляху до стійкості вибудувати власну зрілість, аби зуміти не просто відчути життя – а й передати його далі.
«Я використовую термін «зрілість», бо для мене це така асоціація з деревом. Вишня розпочинається з кісточки, яка мусить ввібрати в себе половину всесвіту: світло, мінерали, відповідні фізичні умови, хімічні процеси. І вона вбирає, поки не буде здатна знову згенерувати кісточку, яка народить наступну вишню, наступне дерево. У людей зрілість схожа – ми отримуємо смак від того, що вбираємо в себе світ, і від того, що можемо життям поділитись. Люди минають, це дійсність нашого існування: ми народились і нас не стане колись. Але важливо, щоб ми не лишилися тромбом у тілі всесвіту. Життя має циркулювати».
І допоможе у цьому, впевнений військовий капелан, вміння споглядати красу – це одна з важливих координат людяності. А відважитись і помітити красу навіть серед війни можуть тільки справді сильні люди.
«У Авдіївській промзоні якось на світанку довелося потрапити у великий темний ангар, цілковито прошитий уламками снарядів. Але щойно ти заходиш – і кожен отвір стає для тебе зіркою. Ти можеш побачити зоряне небо над собою, коли заходиш в зруйновану війною реальність. Нам обирати: або просто зупинитись та піддатися болю, або ж сказати, що це історія про нас і час ставати сильнішими, рухатись далі. Бо Україна перемагає тоді, коли перемагають українці. Як не існує абстрактної стійкості, так і не існує абстрактної України. Україна – це ми з вами. Які ми – така країна», – упевнений Андрій Зелінський.
Цикл ефірів з фахівцями відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?, яка впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська.
Повний запис ефіру з Андрієм Зелінським – за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=OINHmoQSRs4
Більше джерел для підтримки себе та людей поруч – на платформі «Ти як?» https://howareu.com